Вчити відповідно оформляти результати своєї роботи.
Вчити культури мовлення, розширювати і збагачувати мовний запас.
Актуальність проекту
Кожен учень четвертого класу добре знає членів своєї родини, їх імена. Та як часто діти не обізнані з біографічними даними своїх рідних, їх життєвими історіями. Щоб викликати в учнів інтерес до пізнання нового, щоб поглибити знання про біографічні дані їхніх бабусь, щоб дізнатися цікаві історії з їхнього життя, я вирішила залучити учнів до проектної діяльності.
Цей проект пропоную виконати колективно. Учням надаю план, за яким вони поетапно дізнаються про життєвий шлях своїх бабусь. Діти зуміють набратися досвіду спілкування, співпраці, співпереживання, узгодженості своїх потреб з інтересами і діями інших людей, можливо, навіть самостійно обирати необхідні засоби для досягнення результату діяльності.
Активна роль в проекті належить вчителю і батькам. Я координую процес діяльності, підтримую і заохочую, допомагаю, аналізую, однак, не виконую роботу за дітей. Батьки контролюють процес діяльності дітей, при потребі, надають мінімальну допомогу.
Моя мета – вчити учнів бути допитливими, дізнаватись і вивчати біографічні дані своїх близьких людей, захоплюватися і пишатися своїми рідними, поважати і цінувати жінку-матір, вміти висловлювати слова вдячності і захоплення своїм рідним. Я хочу, щоб мої учні розуміли, що родина – понад усе.
Послідовність виконання проекту
Проблему пропоную учням і батькам на початку квітня. Дітям надаю план, за яким вони дізнаються про життєвий шлях своїх бабусь.
План
Прізвище, ім’я, по батькові бабусі. Її вік.
Місце і дата народження.
Де проходили дитячі роки?
Яку освіту отримала?
Де і ким працювала або працює?
Скількох дітей виростила і виховала бабуся?
Чи смачно готує твоя бабуся? Яка її страва тобі найбільше подобається?
Які уподобання має бабуся?
Які пісні, квіти любить бабуся?
Яких життєвих принципів дотримується бабуся?
Цікавий випадок з бабусиного життя.
Чого ти навчився (лась) у своєї бабусі?
Твої побажання бабусі.
Для презентації проекту виконати дані етапи:
підготувати розповідь «Життєвий шлях моєї бабусі»;
виконання малюнків «Портрет моєї бабусі»;
добір віршів, пісень.
На уроках громадянської освіти заслуховуємо розповіді «Життєвий шлях моєї бабусі». На уроках образотворчого мистецтва виконуємо малюнки «Портрет моєї бабусі». Під час збирання матеріалів проводжу консультації з
учнями і батьками щодо правильного відбору матеріалу і його оформлення.
Зібрані матеріали оформляємо в папку.
Презентація
Працюючи над проектом, учні дізнались багато нового і цікавого із життя своїх бабусь. На основі цього матеріалу був складений сценарій.
День Матері
Захист проекту «Бабусі учнів 4 класу абопросто класні бабусі»
Всі. Рано-раненько сонечко встало,
Усіх матусь зі святом вітало,
Зичимо мамам щасливої долі,
Радості, ніжності, ласки доволі.
Вчитель. Кожного року у другу неділю травня весь світ відмічає День матері. Жила собі дівчинка, яка дуже-дуже любила свою маму. Вона була певна, що саме її мама – найкраща у світі. Так сталося, що її мама рано померла. Це було для неї страшним горем. Минав час, дівчинка виросла і зрозуміла, що для кожної людини своя мама – най-най-най… «То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято?» - думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні 1910 року і з’явилося свято – День матері.
Сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати наших найдорожчих у світі людей – своїх матусь і бабусь з Днем матері.
Ми з любов’ю і вдячністю хочемо сказати: - Спасибі вам, дорогі наші матусі, за недоспані ночі, за ваші колискові пісні, за любов, тепло та ласку.
Бажаємо всім вам завжди бути молодими, здоровими, веселими і щасливими.
Нехай ваша доля завжди оберігає вас!
Нехай світанок травневим святом
Як сад чудовий, пишно зацвіте.
Хай сяє сонцем в серці слово Мати –
Таке незгасне, вічне і святе!
Мамине свято у травні приходить,
Мамине свято – життя розквіта,
Мамине свято – пісні і дарунки,
Мамине свято – любові слова.
Виконується пісня «Наша мама» сл. О. Фадєєвої, муз. В. Іванникова.
Колисанки вечорами
Нам співали наші мами,
А тепер пора і нам
Заспівать для наших мам.
Приспів:
Як зростем великі –
Мамі станем зміною.
Гордимося мамою,
Мамою єдиною.
Десь далеко за віконцем
Знову спати ляже сонце.
Ти вже спиш в цю ніч ясну.
Тільки мамі не до сну.
Приспів..
Як зростем – самі ми станем
Турбуватися про маму.
Ми співаємо для них –
Мам єдиних, дорогих.
Приспів.
Вчитель. Є у світі одне слово , перед яким усі народи низько схиляють голову. Це слово -мати. Кожна людина і кожний народ мають свої святині. До цих святинь зараховуємо й пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила і виховала. День матері – загальне свято для всіх, бо кожен у цей світ прийшов із лона матері. В цей день по церквах відправляють богослужіння, відбуваються святкові концерти, цей день приносить пробудження щирих почувань у серці кожного на згадку про свою матір. День матері – це злука сердець дітей із серцями матерів.
– Величаю тебе, мамо, в цю святкову днину.
Величаю за ту працю, яку ти здійснила.
Щоб малий я від колиски на ніженьки сп’явся.
Величаю за той догляд пильний, невсипущий,
Щоб собі що не накоїв я, непосидющий.
Величаю тебе, мамо, за тривожні дні і ночі,
Як недуга заглядала мені прямо в очі.
Величаю за опіку у житті зарані
І за те перед тобою вклоняюсь в пошані..
– Коли б я бджілкою була, літала б між квітками.
І мед солодкий як бджола, приносила б для мами.
Але матусенька моя, ще більше би зраділа,
Якби любов і послух я щоденно їй носила.
12.– Усміхнись, моя мамо рідненька,
Засвіти в небі зірку мені.
Як же жити з тобою прекрасно,
Дихать легко, ходить по землі.
Для тебе, моя дорогенька,
Віночок з барвінку сплету,
Найкращий рушник-вишиванку
Під ноги тобі простелю.
Виконується пісня «Пісня для мами» сл. Р. Степанченка,
муз. М. Ведмедері.
Моя мама, мов сонце, привітна,
Тепла, ніжна, мов панна-весна,
Як хмаринка в блакитному небі,
Легкоплинна, прозора, ясна. 2р.
Я люблю рідну маму, як квітку,
Бо красива у мене вона.
Мов барвінок, гнучка і пахуча,
Ласка в неї така молода. 2р
Прокидаюся вранці до школи,
Та не спить уже ненька моя,
Вона гладить мене по голівці,
Як маленьке пухке котеня. 2 р.
Мама-бджілка-політка невтомна.
Працьовита, трудяща вона.
Її голос дзвінкий і приємний,
В серці радістю, щастям луна. 2 р.
5. Мам шануйте, життя їм не псуйте.
Ніжну радість щоденно несіть.
А на старість любов’ю зігрійте
І сердечним теплом обійміть. 2 р.
13. За все, що маю, дякую тобі.
За все, що маю і що буду мати.
Ночами сняться зорі голубі
І вишні спілі на причілку хати.
14. Я сонечко вплету в твої чудові коси,
І небо прихилю, й зберу перлини-роси.
Вінок сплету для милого чола,
Аби лиш ти щасливою була.
15. Чи міг би хто порахувати
Все, що для нас зробила мати?
Скільки попрала сорочок,
Попрасувала спідничок?
16. А скільки нам провин простила,
Казала битиме – й не била,
А потім усміхалась на ходу,
Як ми впевняли: більше не буду.
17. За всю цю працю журавлину
Щире спасибі в цю хвилину
В твої натруджені долоні
Сини твої складають й доні.
Виконується пісня «Матусю кохана» сл. О. Бондаря,
муз. М. Ведмедері.
1. Матусю кохана, ти лагідна, мила,
Тепло всім даруєш і радість щодня.
Мене народила, в любові зростила.
За це щиро вдячний, безцінна моя.
Приспів:
До матусі лагідно, тихо пригорнуся,
І забуду лихо, горе і печаль.
Наді мною тихо сяють квіти-зорі,
То матусі добрі очі дивляться у даль.
2. Матусю кохана, ти лагідна й мила,
Тепло всім даруєш і радість щодня.
Ти – квіточка ніжна,
Ти – райдуга ясна.
Ти – добра і гарна, рідненька моя.
Приспів.
Вчитель. Мамо, матінко, матусю… Якби могла, то прихилила б небо своїм дітям, якби могла – знімала б зорі їм із небес і зупинила б вітер, щоб бува, не збив із дороги. Якби могла б, то шлях для них встелила б квітами, для себе в пелену, згортаючи всі колючки, каміння, дерен і полин.
Саме так і зробила пташка у нашій казковій виставі «Серце матері».
Розігрується сценка «Серце матері».
Звучить весела мелодія. Дівчинка в костюмі пташки дістає з гніздечка яєчко, роздивляється його і ніжно кладе назад.
Пташка. От я й дочекалась світлого дня:
Шкарлупу сьогодні проб’є пташеня!
Незабаром вийдуть на світ дитинчата мої,
Буде щастя і радість у нашій сім’ї!
Мої любі! На хвильку залишу я вас,
Вашій мамі водиці напитися час.
Пташка бере два яйця, цілує їх, кладе до гніздечка і, змахуючи руками-«крилами», віддаляється. Звучить музика. До гнізда прямують хлопчик і дівчинка. Дівчинка тримає в руках букетик квітів.
Дівчинка. Он пташка злетіла! Там, певно, гніздечко…
Так, дійсно! Дивись, тут маленькі яєчка!
Гарненькі які! Я візьму їх собі.
Як хочеш, одне подарую тобі.
Дає одне хлопчикові.
Пташка швидко повертається і розпачливо змахує руками-«крилами».
Звучить музика. Діти йдуть лісом, а пташка зникає.
Дівчинка. Пташка нас облишила, відстала…
Хлопчик (занепокоєно озираючись)
Здається ми з тобою заблукали:
Куди йти далі просто невтямки…
До них наближаються з різних сторін «лісові духи».
Лісові духи(сердито). Це ми вам усі заплутали стежки!
Хлопчик. Ви хто?!
Лісові духи. Ми духи лісові: Ох і Ах!
На злих людей наводимо ми жах!
Дівчинка. А ми не злі…
Лісові духи. Тоді чому з гніздечка
Взяли та ще й розбили два яєчка?
Розбили серце матері-пташині,
Яка від горя гірко плаче нині!
Хлопчик. Ми не хотіли …
Правда, ми не знали …
Ми просто так яєчка ті дістали …
Дівчинка. Пробачте нам, будь ласка, ми не злі.
Ми просто недосвідчені, малі …
Лісові духи(невблаганно)
Ми за жорстокість покараєм вас!
Провину вас спокутувати час! (Ідуть геть.)
Дівчинка. Що нам робити, брате?
Хлопчик. Невтямки.
Дівчинка. Настане ніч, і нас з’їдять вовки …
Хлопчик. І мама буде плакати за нами.
Дівчинка. Як пташка за своїми дітлахами …
Хлопчик пригортає сестру, вони вдвох починають плакати. З’являється пташка-мати.
Пташка. Фіть, фіть!
Вперед, за мною йдіть!
Хлопчик. Дивись пташина щось нам гомонить!
Пташка. Фіть, фіть!
Ідіть за мною, йдіть!
Хлопчик. Вона нас кличе, кличе за собою.
Діти прямують за пташкою.
Хлопчик. Нарешті стежка!
Бачиш, вона ось!
Нам все-таки знайти її вдалось!
Дівчинка. Це пташка нам дорогу показала.
Ми скривдили її – вона нас врятувала!
Спасибі, пташечко! Пробач нам, прощавай!
Хлопчик. Нам дуже соромно. Пробач!
Нам жаль. Бувай!
Діти йдуть. До пташки підходять «лісові духи». Звучить сумна мелодія.
Лісові духи (по черзі)
Ми так старалися, заплутали стежини.
Щоб не дійшли ті вбивці до хатини.
Навіщо ти сама їх врятувала?
Нехай би вони в лісі ночували!
Пташка. Я бачила біду на власні очі,
І горя їхній матері не хочу …
Встає і повільно залишає сцену.
Лісові духи(звертаються до глядачів)
Це казка. Вона трішечки сумна.
Нас доброти й любові вчить вона.
І людяності вчить, ячить шанувати
Ті почуття, що в серці має мати.
Це казка. Та, будь ласка, у житті
Не кривдіть матерів! Вони святі!
Виконується пісня «Мамині руки» сл. А. Орел, муз. О. Антоняка
Мамо рідненька моя,
Щиро люблю тебе я.
Рученьки ніжні твої
Сняться мені уві сні.
Приспів:
Скільки від них доброти,
Скільки від них теплоти.
Дуже щаслива стаю –
Гладять голівку мою.
Я вже не зовсім мала
І зрозуміла сама:
Ласка, добро і тепло
Вам від бабусі прийшло.
Приспів.
Стану і їм поклонюсь
Аж до самої землі.
Скільки на світі матусь,
Руки у всіх золоті.
Приспів.
Вчитель. Усе найпрекрасніше, найблагородніше і наймиліше зібралося у слові «мама». З ким іще можна поділитися всіма своїми негараздами?! І хто щиро порадіє з нами у щасливі миті, як не мама?! Тільки тоді, коли на собі відчуєш обов’язки материнства, розумієш, що таке материнська любов, вірність і здатність жертвувати собою заради своїх дітей.
Сьогодні ми зібралися тут ще й для того, щоб сказати слова вдячності, виразити свою любов, вшанувати людей, які двічі, а деякі і трічі відчули на собі обов’язки материнства. Це наші любі, милі, чарівні, найкращі, вічно молоді бабусі і прабабусі.
Онуки.
19. Бабуся! Бабусенька! Бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому?
20. А тому, що бабуся – це колишня донечка і внучка… . Дівчинка, дівчина, дружина, мати … . Бабуся – це довге життя жінки.
21. А ще тому, що це мамина або татова мама.
22. Вона прожила на світі удвічі більше, ніж наші мама чи тато.
23. Вона бачила у житті удвічі більше за наших маму і тата.
24. І ми удвічі дорожчі для неї, бо ми – діти її дітей.
25. Бо ми її онучата, дівчатка чи хлоп’ятка. Ми її кровиночка!
26. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться.
27. Немає на світі людини кращої за бабусю! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира!
28. Скільки вона ночей не доспала, голублячи дітей, онучат!
29. І хоч горе не обходило бабусиної хати, особливим блиском світяться її очі.
30. Сивина. Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила коси. І кожна сива волосинка говорить про те, як боліло у бабусь серце за наших мам і тат, за нас.
31. Та не завжди ми вдячні своїм бабусям за те, що вони роблять для нас, для наших батьків. Отож, сьогодні ми низько кланяємось вам за все!
Виконується пісня «Вітаю бабусю» сл. і муз. Н. Горбунко.
Ми матусеньку вітали,
Щебетали цілий день.
Про бабусю ж забували,
Не співали їй пісень.
Приспів:
Бабусенька, бабуся,
Яскравий білий цвіт.
Бабусенька, бабуся,
Живи, радій сто літ. 2 р.
Я бабусеньку свою
Поважаю і люблю,
Я в цей день її вітаю,
Їй і пісеньку співаю.
Приспів.
Слухай пісеньку мою,
Знай, як міцно я люблю
Бабусю свою рідненьку,
Мою другу в світі неньку.
Приспів.
Вчитель. Настав час ближче познайомитися з нашими бабусями. Провівши невеличке анкетування учнями нашого класу, ми дізналися, що в нашій класній родині є бабусі і прабабусі. Прабабусі: 2 Марії і Ганна віком 80,85,86 років. Наймолодшій бабусі - 54 роки, найстаршій – 77 років.
У кожної з вас, любі бабусі, цікаве, плідне життя позаду, а ще цікавіше попереду, бо поряд із ними ось ці непосидющі і допитливі хлопчики і дівчатка, які навчаються у своїх найкращих бабусь багато хорошого: поважати людей, бути в усьому наполегливим, нікого не кривдити, всім допомагати, бути добрими, чесними, порядними, любити людей, жити за Божими заповідями, слухатись і поважати старших і ще багато чого хорошого.
Діти городі з того, що мають таких чудових бабусь. Саме тому кожна дитина бажає, любі бабусі, щоб ви всі мали міцне-міцне здоров’я та щоб ще багато-багато років жили для нас усіх.
Виконується пісня «Бабусі» сл. С. Патри, муз. М. Ведмедері
Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров’я бажаю!
Приспів:
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти буяють і стеляться трави.
Бажаю тобі я сто років прожити,
Нехай тебе люблять онуки і діти.
Приспів.
Нехай тебе старість не квапить, минає,
І серце твоє хай нещастя не крає.
Приспів.
Живи ти ще довго на світі оцім –
На радість онукам і дітям своїм.
Приспів.
Онуки.
Моя бабуся найкраща серед усіх бабусь.
З чого це ти взяв?
Бо вона моя… А ще вона готує найсмачніший у світі зелений борщ.
Ні, бульйон моєї бабусі набагато смачніший.
Знайшли чим вихвалятися. Ви б покуштували налисники моєї бабусі Галі або голубці бабусі Льоні.
Може скажеш, що голубці твоєї бабусі смачніші за голубці моєї? Ніколи не повірю.
Таню, я з тобою згоден, бо налисники моєї бабусі Галі куди смачніші, ніж у Богданової.
Оце слухаю вас і думаю, що ці всі страви ваших бабусь сміхота в порівнянні з варениками моєї бабусі Тоні. Та ще й з яблучною начинкою. У-у-у! Смакота!
Вареники, голубці … А ви бачили коли небудь індика, запеченого в печі. А я не тільки бачив, я навіть куштував у бабусі Марії. Оце дійсно смакота.
Та годі вам сперечатися. Це ж наші бабусі, тому вони для нас найкращі і страви, які вони для нас готують найсмачніші у світі. Краще подякуємо їм за це і в дарунок заспіваємо веселу пісню.
Виконується українська народна пісня «Танцювали миші»
Танцювали миші по бабиній хижі.
Стало бабі за танець з’їли миші буханець. 2р.
Ой ви, миші, миші, сивенькії шкурки,
Нащо бабу зграбували, наче тії турки? 2р.
Ви ж буханчик з’їли, поточили крупці
І маківки всі погризли бабусі-голубці. 2р.
4. Ой, шануйтесь, миші, та сидіте тихо,
Як бабуся кота впустить, то буде вам лихо. 2р.
Вчитель. Діти, а ви знаєте, що ваші бабусі також дуже люблять різні пісні. І не лише слухати, а й співати.
Онуки.
Так-так. Моя бабуся Галя дуже гарно співає. Я не раз милувався її співам.
Мої бабусі співають теж не гірше за твою.
А моя бабуся Міля співає краще всіх. Вона довгий час співала в хорі. Де вони тільки не виступали з концертами?
Ну, от ви знову за своє! Краще, ніж сперечатися, давайте запропонуємо нашим бабусям заспівати.
Вчитель. Хороша ідея. Ну що, любі бабусі, порадуєте нас своїм співом?
(Бабусі співають пісень).
Вчитель. Тепер мені зрозуміло чому у мене такі голосисті учні. Всі в бабусь.
Виконується пісня «Мої бабусі» сл. В. Дворецької,
муз. М. Ведмедері
Завжди бігом, усім потрібна,
Така усміхнена і рідна,
Із ніжним іменем «Галина»
Моя улюблена бабуся.
Приспів:
Бабуся Галя, бабця Марія!
Хоч ви бабусі, та не старенькі.
Розвеселити, втішить може,
І дасть пораду, й допоможе,
У руки золоті у неї –
У найріднішої моєї.
Приспів.
І не жаліється на втому,
Із нею завжди тепло вдома.
Розкаже казочку на вушко
І напече смачні пампушки.
Приспів.
Борис Олійник «Пісня про матір»
Посіяла людям літа свої, літечком житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.
Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
Куди ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
Та я недалечко … де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.
Та як же без вас ми? Та що ви намислили, мамо?
А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг, не треба ні срібла і злота,
Аби тільки ви нас чекали. завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -
Лишайтеся, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою – злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
Шкода, що ми не чарівники і не можемо любих нам людей зробити вічними. Людина -смертна. Є у нашій класній родині хлопчик, якому не довелося відчути бабусиної любові, турботи. Це - Назар.
В серці не гоїться рана,
Душу біда обпекла.
Бабцю, чого ти так рано
З дому навіки пішла?
Ти б мене, бабцю, любила,
Більш, ніж себе, берегла,
Словом, слізьми освятила б,
Шлях мій в житті від села.
Вчитель. «На все воля Божа», -кажуть у народі. Нам залишається берегти у серці світлу пам’ять про покійних. Допоки ми їх будемо пам’ятати, допоки вони будуть жити у наших серцях. А життя продовжується і свято наше також.
Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. Старість - неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім уберегти, як від вогню, і це залежить не тільки від батьків, а й від дітей.
Сценка.
Мама старенька.
Сусідоньки мої, їду до сина.
Єдина, кохана, добра дитина.
Великий учений, у місті живе.
Не може й дізнатись, як мати живе.
От їду до нього і везу гостинці –
Яблука, груші, смачні паляниці.
Синочку мій любий, прийшла я до тебе.
Син.
Мамо, це ви? І що вам тут треба?
У мене роботи багато-багато.
Ну, добре, ми підемо зараз гуляти.
(І треба ж було їй приїхати з дому.
Ще хтось побачить – ото буде сорому).
Ви, мамо, на лавочці тут посидіть,
А я зараз прийду, ви підождіть.
Ведуча новин.
Вже вечір настав, зірки засвітились.
А мама всім каже: «Я загубилась».
Не вірить старенька, що рідна дитина
Людяність й душу свою загубила.
Залишив назавжди у місті чужому.
У чому ж побачив син сором? У чому?
Синове серце чомусь зачерствіло…
Вчитель. Кожен повинен розуміти просту істину: батьки дали нам життя. Священна заповідь – шануй батька й неньку. Будьте мудрими, вчиться на помилках інших. Намагайтеся бути слухняними, вихованими, турбуйтесь про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів, адже їхні серця завжди сповнені любові до вас і тривоги за вас.
Виконується пісня «Мамині тривоги»
Ой, як буде важко, сину, у дорозі,
Ой, як горе здійме голову свою,
Пригадай, що я за тебе у тривозі,
Я тебе чекаю і люблю!
Приспів:
Нехай стежиночка хрещата
Веде до мами на поріг,
Бо найтепліша в мами хата
І найсмачніший в мами хліб!
2. Ой, як буде важко, доню, на стежині,
Бо життя пройти – не поле перейти,
Пригадай, дитино, мамину хатину
І якого роду, доню, ти!
Приспів.
3. Ой, як буде важко, донечко кохана,
Ти надію й віру забери у путь
І лети, дитино, у світи незнані,
Тільки рідну землю не забудь!
Приспів.
Вчитель. Як часто за щоденними турботами ми не маємо часу подякувати своїм мамам за добро, яке вони для нас зробили. Саме сьогодні настав такий час. Дорогі бабусі! Ніжні і щирі слова вам сьогодні також хочуть сказати ваші діти.
1 мама.
Матусю!
Ми дуже вдячні за тепло, за світлий розум, вміння,
За материнську турботу, за мужність і терпіння.
Ще дякуємо за ніжну душу, за Ваше серце золоте,
І, як молитву, вимовляєм імення Матері святе.
Хай доля шле добро і щастя, міцне здоров’я, море благ земних,
І щедрі дні, мов рушники квітчасті, нехай ще довго стеляться до ніг!
2 мама.
Люба матусю!
Живіть довго, рідненька на світі,
І будемо всі ми любов’ю зігріті.
Бо поки є мама – доти є сонце,
Доти пташина і цвіт під віконцем,
Доти краса, доти поміч, розрада.
Живіть нам, рідненька, сто років на радість.
Всього, що найкраще на світі буває,
Для Вас, наша люба, ми щиро бажаєм.
Натруджені руки ми Ваші цілуєм
І щирі вітання усі вам даруєм!
3 мама.
Рідненька наша!
Ви - як сонечко, зігріваєте наше життя, як, земля, даєте нам сили. В потоці нелегких буднів ми не встигаємо сказати Вам, як ми Вас любимо. Мамо, дякуємо за Ваші тривоги, за недоспані ночі, за мудрі поради й підтримку, за те, що ви завжди уважна, справедлива, добра. Рідненька! Хай Бог оберігає Вас, хай Ваші роки будуть довгими і радісними!
Виконується пісня «Святе джерело».
1. Поспішай говорити хороші слова,
Щоб за тим не прийшлось шкодувати.
Бо одне лиш життя у людини бува,
І не вічні ні батько, ні мати.
Приспів:
Не відрікайтесь ніколи від родини.
Без неї ти – як пташка без крила.
Без неї ти – істота, не людина.
Не забрудни святого джерела.
2. Не соромся їм мрії свої розказати
І стривожене серце відкрити.
Тепло й ніжно уміють вони обійнять,
Від помилок дітей захистити.
Приспів.
4 мама.
Спасибі, матусю, спасибі рідненька,
За щирість сердечну й турботу про нас,
За руки невтомні, що не знають спочину
Й готові на поміч прийти кожен час.
Пробач за сивину, за зморшки,
Що вкрили хороше і рідне чоло…
Здоров’я й здоров’я, матусенько мила,
Здоров’я і щастя, щоб все в тебе добре було.
5 мама.
Люба бабусю, рідненька мати,
Дозволь зі святом тебе привітати.
Спасибі за ласку, за вічну турботу,
За чуйність, гостинність, невтомну роботу.
Господь хай дарує здоров’я і силу,
Спасибі, рідненька, що ти нас зростила.
Багата душею, метка, роботяща,
Живи вічно, мамо, бо ти в нас найкраща.
6 мама.
Цілуєм руки, рідна мамо,
І віддаєм уклін аж до землі
За щедрість Вашу, доброту й турботу.
Хай Бог Вам щастя посилає,
Онуків і дітей оселя хай приймає.
Ми раді, люба Вас вітати
І в будні, і в святкові дні,
Бо Ви для нас – бабуся й мама,
І кращої немає на землі.
Тож хай міцним здоров’я Ваше буде,
Не знають втоми руки золоті,
Душа ніколи не старіє,
А серце не втрачає доброти!
7 мама.
Люба, мила, дорога, матусю!
Хто за тебе краще всіх нас зрозуміє,
Хто за нас крім тебе, серцем перемліє?
Якби можна, мамо, нахилили б небо,
Щоб було довіку сонечко для тебе.
Щастя і здоров’я зичимо багато,
Щоб прийшлося зустрічати свято ще не раз.
Звучить пісня « Вогник щастя» сл. і муз. Д. Волошина.
Наснилася рідна хатина,
І вогник, що світить в вікні,
І ніжно так шепче калина
Про мамині очі сумні.
Приспів:
Мамо! Ти чуєш, рідненька,
Я буду у Бога просить,
Хай радість дарує вам, неньки.
Від лиха усіх захистить.
Схилилась матуся в тривозі
За долю своїх соколят.
Нехай же на вашій дорозі
Ніколи сичі не кричать.
Приспів.
Заждалася звісточки мама,
І знов цілу нічку не спить –
Дзвоніть же і шліть телеграми,
Хай вогник лиш щастя горить.
Приспів.
Вчитель. Все на землі починається з мами – отої, що на світі одна, це вона подарувала нам перший подих, перше биття нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все, що є в нас - найкраще – від мами.
32. Як дітей колишеш ти недремно.
То не раз змахнеш краплинки поту.
Що ж прслів’я мовить недаремно.
«Хто не мав дітей – не мав клопоту».
33. А зростуть, то скільки дум у неньки,
І тривог за їхнє кожне діло.
Голова боліла від маленьких,
Від дорослих - серце заболіло.
34. Але що ті клопоти й тривоги,
Бо хіба із щастям їх зрівняти,
Як дитя, зіп’явшися на ноги,
Перший крок ступає по кімнаті.
35. Як почуєш ти уперше «Мамо»,
Як до школи поведеш за руку,
Як уже одержиш телеграму:
«Мамочко, вітаю із онуком».
36. Добре ж як пізнать себе в дитині,
Знать, твої вона продовжить роки.
Добре дати світові людину
І людині дати світ широкий.
37. Дарувати їй цвітіння рясту,
Сині гори, неспокійні ріки…
Хто не мав дітей, не звідав щастя,
Долею обкрадений навіки.
Виконується пісня «Вогнище родинне» сл. Д. Білоуса, муз. М . Ведмедері.
1.На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.
В щасливі і тяжкі години –
Куди б нам не стелився шлях –
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях.
Вчитель.
Вклоніться, діти, мама і бабусенькам своїм,
Чиїм теплом навіки ви зігріті.
Вклонімося за їхні руки їм й за те,
Що просто вони є на цьому світі!
Виконується пісня «Хай завжди буде мама».
Хай завжди буде мама!
Хай завжди буде бабця!
Хай у щасті зростає гомінка дітвора!
Хай здійсняться надії!
Хай всі справдяться мрії!
Хай нас всіх об’єднає світ краси і добра!
Вчитель. Дорогі бабусі, мами, діти! Від усієї душі дякую вам за співпрацю у підготовці і проведенні свята.
Нехай ваше життя буде безхмарним, доля щасливою на своїй квітучій землі поміж рідних людей.
Каталог статей 
